Перший електронний майданчик (044) 537 22 82

07.04.2014 за ініціативою Державної виконавчої служби України відбувся круглий стіл за участю Мін’юсту, ДП «Інформаційний центр», громадських організацій та фахівців у галузі виконавчого провадження, на якому було презентовано «Систему електронних торг

07.04.2014 за ініціативою Державної виконавчої служби України відбувся круглий стіл за участю Мін’юсту, ДП «Інформаційний центр», громадських організацій та фахівців у галузі виконавчого провадження, на якому було презентовано «Систему електронних торгів арештованим майном».

Всіма учасниками кругового столу було підтримано запровадження системи електронних торгів у виконавчому провадженні, проте пропозиції Мін’юсту щодо конкретного способу та механізму їх запровадження такої підтримки не знайшли. Запропонована концепція не дає змоги говорити про вирішення проблемних питань стягувачів, боржників, оцінки та зберігання арештованого майна.

Враховуючи те, що за 20 днів до початку пілотного проекту реалізації арештованого майна проекти відповідних нормативно-правових актів не розміщено для громадського обговорення, пропозиції, які нами надаються, базуються виключно на аналізі тез виступу представників Мін’юсту, ДВС України та ДП «Інформаційний центр».

Однак, перед цим хотіли б звернути увагу на деякі аспекти системи реалізації арештованого майна, яка, сподіваємось, вже не має шансів на подальше існування. Так, ні для кого не секрет, що конкурс (тендер) з визначення спеціалізованих організацій не відбувався відкрито. Шанс на перемогу в тендері мали лише «свої» юридичні особи. Виходячи з цього, можна стверджувати, що реальної економічної конкуренції в наданні цих послуг не було. Відповідно, було й не важливо одна, дві, три чи більше компаній мали право на реалізацію арештованого майна, оскільки, по суті, діяв режим монополії. Як наслідок, розмір винагороди спеціалізованих організацій на рівні 14,9%, всупереч ч.12 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон), встановлювався не через застосування механізмів конкуренції між цими компаніями, а з використанням адміністративних методів. Підсумовуючи, діяльність спеціалізованих організацій часто була відірвана від законодавства, інтересів державного виконавця, боржника та стягувача.

Виходячи з викладеного, надаємо проведений нами попередній аналіз пропонованих змін:

1. Ми беззаперечно підтримуємо запровадження системи електронних торгів арештованим майном. Відповідні пропозиції щодо роботи електронної площадки, які стосуються інтерфейсу системи, терміну реєстрації учасників торгів, часу закінчення торгів та ін. було надано нашим представником на круглому столі. Зазначені пропозиції знайшли підтримку розробників.

2. Підтримуємо пропозицію щодо визначення ДП «Інформаційні системи» адміністратором системи електронних торгів арештованим майном.

3. Визначення Держінформ’юсту організатором торгів є доволі сумнівним кроком, оскільки, по суті підмінює одну «монополію» іншою. Досвід існування єдиного державного монополіста в системі реалізації арештованого майна Україна вже проходила на прикладі СДП «Укрспец’юст», який, до речі, припинив своє існування лише в 2012 році у зв’язку з ліквідацією у процедурі банкрутства та не розрахувався з кредиторами (сума непогашених лише поточних вимог кредиторів склала понад 5 млн. грн.).

Крім цього, доволі дискусійною є можливість покладання повноважень організатора торгів на Держінформ’юст, основною метою діяльності якого є «технічне, технологічне забезпечення створення та супроводження програмного забезпечення ведення автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, що створюються відповідно до наказів Мін’юсту, а також інших електронних баз даних, що створюються відповідно до законодавства України, надання доступу фізичним та юридичним особам до автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів, забезпечення збереження та захисту даних, що містяться в автоматизованих системах Єдиних та Державних реєстрів». 

Загальновідомий факт, що лише відкриті та конкурентні ринкові відносини професійних учасників ринку мають наслідком якісне надання послуг та формування зважених тарифів.

4. Не вирішеним, на наш погляд, є питання щодо здійснення функцій вилучення майна з передачею його для реалізації, перевезення та зберігання вилученого арештованого майна, які здійснювали спеціалізовані організації. Покладання цих функцій на Дрежінформ’юст в силу вже наведених обставин не вирішить тих проблем, які існують сьогодні. Вибір компаній, які зберігатимуть майно та надаватимуть  інші супутні послуги, через  тендер (теза, озвучена на круглому столі) – може породити (породить) корупційні схеми між її учасниками: ДП «Інформюст» - «Зберігач»- «Державний виконавець».  В такому випадку, боржник та стягувач, будуть позбавлені будь-якого контролю над зберігачами, в тому числі над їхніми фінансовими витратами. 

5. Щодо недоліків існуючої системи реалізації арештованого майна, які викладені на сторінках 3, 4 та 5 «Презентації системи електронних торгів арештованим майном», то хотіли б зазначити, що деякі з проблем концепцією не вирішуються (наприклад, заниження оцінки), деякі недоліки можливо усунути й іншими методами (наприклад, непрозорий вибір організатора торгів), а для вирішення інших (наприклад, непрозорість реалізації майна) достатньо встановлення обов’язкової реалізації через систему електронних торгів та визначення Держінформ’юсту як адміністратора системи.

6. Не вирішене в концепції питання щодо реалізації малоцінних товарів та товарів побутового вжитку, які відповідно до ч.2 ст.62 Закону реалізуються на комісійних умовах.

7. Ч. 12 ст.62 Закону передбачено, що витрати, пов’язані з організацією та проведенням аукціону не можуть перевищувати 5%. Вказаною нормою встановлено диференційований відсоток «винагороди» організатора торгів у розмірі не більше 5%. Натомість, концепцією передбачено встановлення фіксованої ставки «винагороди» організатора торгів – 5%. Ми переконані, що існування конкурентного середовища матиме наслідком зменшення розмірів винагороди організаторів аукціонів, яка буде повністю відповідати зазначеним вимогам Закону.

8. Залишається не вирішеним питання відносно порядку внесення інформації про проведення аукціону до системи електронних торгів. Якщо це обов’язок державного виконавця, то це значно збільшить і так велике навантаження на нього. Що матиме, як наслідок зниження ефективності його праці. Крім цього, необхідно передбачити, щоб в системі електронних торгів, кожний лот аукціону, що пропонується до продажу, повинен містити фотографічні зображення майна, яке реалізується.  

9. Також хотіли б зазначити, що доволі не зрозуміло на підставі яких розрахунків та прогнозів встановлено такий рівень винагороди Держінформ’юсту, оскільки, виходячи з концепції це підприємство не несе ніяких додаткових витрат пов’язаних з реалізацією майна на відміну від спеціалізованих організацій.

Враховуючи викладене, хотіли б запропонувати наші пропозиції як до пілотного проекту запровадження «Системи електронних торгів арештованим майном», так і до порядку реалізації арештованого майна в областях, які не потрапили до пілотного проекту та де зберігається існуюча система:

1. У відповідному наказі, з метою уникнення різночитань, обмежити «винагороду» організатора за проведення торгів на рівні не вище 5 відсотків, як це передбачено в ч. 12 ст. 62 Закону «Про виконавче провадження». 

2. Вдосконалення системи вибору організатора торгів:

- надання стягувачу права вибору спеціалізованої організації, з числа тих, які відповідають критеріям, встановленим ДВС України;

- у разі, якщо стягувач не визначився з спеціалізованою організацією, виконавець проводить тендер з вибору організатора торгів через систему електронних торгів Держінформ’юсту (в електронному форматі з використанням ЕЦП. Термін тендеру – не більше 5 днів);

- у разі відсутності пропозицій на тендері від спеціалізованих організацій – визначення організатора безпосередньо державним виконавцем виходячи з навантаження на організаторів торгів.

3. Покласти на організатора торгів, функції щодо  вилучення майна, з передачею його для реалізації, перевезення та зберігання вилученого арештованого майна.

4. Розповсюдження на сайтах ДВС України та системи електронних торгів в мережі Інтернет інформації про спеціалізовані організації, їх філії, місця зберігання майна і т.д.

5. Здійснення ДВС України контролю за дотриманням спеціалізованими організаціями вимог законодавства та укладених з ДВС України генеральних угод, в тому числі щодо забезпечення доступу до майна з метою ознайомлення. У разі системних чи грубих порушень – розірвання угод.

6. Реалізація всього майна за винятком, передбаченого ч.2 ст.62 Закону (рухоме майно,  вартість якого не перевищує  сто  п'ятдесят неоподатковуваних  мінімумів  доходів громадян,  товари побутового вжитку,  а також інше  рухоме  майно) лише через систему електронних торгів. У відповідній нормативно-правовій базі дати визначення, що даний вид торгів є аукціоном з використанням інтернет-технологій.

7. Адміністратор системи – Держінформ’юст. Встановлення обґрунтованої  вартості послуг Держінформ’юсту за  розміщення інформації про проведення аукціонів на сайті Держінформюст та користування системою електронних торгів; Вартість зазначених послуг повинна бути економічно обґрунтованою та вираховуватися виходячи з вартості розробки системи та щомісячного її обслуговування.

8. Передбачити можливість  організаторів аукціонів, що перемогли у тендері з визначення спеціалізованих установ, що мають право продавати арештоване державними виконавцями майно,  проведення в областях, які не входять в пілотний проект, проведення електронних торгів за правилами  проведення електронних торгів  ДП «Інформюсту»).

9. Встановлення чіткого кроку аукціону  та обмеження щодо підняття учасником аукціону цінової пропозиції лише на крок аукціону. На нашу думку, крок аукціону повинен бути встановленим нормативно-правовим актом та бути диференційованим в залежності від початкової вартості майна: чим вища вартість, тим менший крок аукціону. Максимальний крок аукціону не повинен перевищувати  10% початкової вартості.

10. Встановлення терміну реєстрації учасників аукціону аж до 3-5 днів до його завершення.

11. Визначити розмір гарантійного внеску  на рівні 10%.

12. Після розміщення оголошення заборонити вносити будь-які зміни.